Рок Украина
   ГЛАВНАЯ   
   РУС   
 А 
 Б 
 В 
 Г 
 Д 
 Е 
 Ж 
 З 
 И 
 І 
 Й 
 К 
 Л 
 М 
 Н 
 О 
 П 
 Р 
 С 
 Т 
 У 
 Ф 
 Х 
 Ц 
 Ч 
 Ш 


Рассвет

Наприкінці зими 1987 року перші спроби спільного музиціюванню клубі «Днепроэнерго» з Віталіком, восени приєднуються Вова з першим басовитому Женею й до початку жовтня починає своє існування проект «Світанок», повільно й непевно виповзаючи на непахані (у той час) простори Дніпророка.

Навесні перше «велике» виступ у рамках якогось фестивалю в Д/До Карлоганки, навіть, пам'ятається одержали якісь гроші - по 2.50 рублів кожному, зараз забавно, а тоді все було «у перший раз».

Наприкінці весни Вована пов'язали в радянську армію й відвезли кудись за Урал, група потрапила в ступор, хоч і були спроби іноді репетирувати, і навіть виступати, але із цим уже був перебір. Багатомісячна криза. За цей час я знайшов новий варіант із базою на метизці (у недавнім минулому клуб «Бомба» і почали репетирувати знову, але вже й без басовита, тому що Жеку чету вильнуло. Відповідно почалися пошуки нового, і шляхом складної, багатоходової комбінації, був знайдений кращий басовитий «всіх часів і народів групи »Світанок« - Едд Раздобудько.

Рассвет

Едик з'явився в нас, недавно переїхавши з Новосиба в Павлик (Новосибірськ, Павлоград), етакий дійсний сибіряк, і вразив наші, що ще не зміцніли розуми множинністю перспектив, що відкриваються, благо Новосиб представляв тоді столицю року всього східного СРСР, і по інформіруванню був на кілька порядків вище Дніпра.

Почалися репетиції, але влітку басовитий пропав, по глибоко особистих обставинах, хоча восени вже був знову з нами.

Але звичайно, серйозний рух виникло вже тільки наприкінці наступної весни, по пришесті Володі з армійської неволі.

От отут-те й почався якийсь більше менш осмислений період творчої діяльності. До того просто минулого якісь уривки. Почалися виступи, концерти.

Потім зміна баз: «Днепроэнерго» (тягне все-таки alma mater), ДИИТ, знову метизка, і нарешті вже надовго (ледве не сказав на зовсім) ДИИТ.

Пішли серйозні, дорослі концерти з «Чорним обеліском» у Дніпру, Кіровограді 2 штуки, в Олександрії, потім з E.S.T. і КПП два в Харкові. Фестивалі в Новій і Старої Каховке, Дніпру, Павлограді, Нікополі, Першотравенське й ін. населених пунктах. Участь у передачах, інтерв'ю. Перші спроби «серйозних» записів, у загальному активна діяльність.

За тим з вини «слабкого» підлоги загін губить незабутнього бійця за справу рок.н.ролла Едда (сьогодення ім'я Тимофій).

За цим починається довгий період зміни басистів. Рекрутується Андрій Вжик - кльовий музикант, але і його вильнуло, Вовк Братосюк (молодший брат басовитий групи «Воля» Юры) і нарешті Серега Супрун.

Крім того був період спільного співу з Денисом Хейфецом (тепер група «Прорізу»).

Були цікаві, яскраві концерти Дніпру, і звичайно в «рідному» Д/До Диита - тут, маючи в розпорядженні час і натхнення, робилися практично театральні декорації на сцені, мудрували зі світлом і звуком, намагалися знімати перші кліпи для «Року-полігона» й ін.

Окрема сторінка - різні записи. Писалися ми багато й часто, оскільки відповідної техніки в розпорядженні просто не було, а в мене народжувалися всі нові й нові ідеї із приводу того як цей пробіл заповнити. Хоча збережених записів не багато. Касетна плівка, на жаль не довговічна. Атмосфера ж цих нічних записів - щось особливе, таємниче й надчутливе. Вызвучка, настроювання, вечеря, чай, ніч, порожній Д/К.

Ближче до 1996 року намітився якийсь прогрес. Але дійсно гідний запис це 1997р. - «Доліна Семи Вєтров».

У тім же 1997 року відсвяткували 10-річчя групи ударним концертом, і наступними розважальними заходами.

Через рік, восени 1998 відігравши 2 концерти в Севастопольському «Бункері», у зв'язку з різними людино-творчими проблемами, репетирувати перестали.

Я за 7-8 місяців до того сколотив з поруч товаришів так сказати сольний проект - «Невечірнє Світло» (правда проіснувавший приблизно стільки ж), грати важку музику давно вже набридло, і давно хотілося чогось нового, сьогодення й з нагоди довгого й сугубої кризи в колективі, благополучно відчалив у вільне плавання.

Отже в лютому 1999 року «Світанок» для мене закінчився. Почався новий проект, за назвою «Сирин», але це вже зовсім інша історія, наведена тут. Музика й тексти «Сирина» розміщені тут.Цей проект трохи відрізняється по стилістиці, існує паралельно «Світанку» і містить у собі запису того періоду, коли «Світанок» був у відпустці. Крім того багато пісень виявляють інший формат музики.Знову ми зібралися й почали репетирувати наприкінці 2001 - початку 2002р. у такому складі:
Гітара, вокал - Валерій Файзулин
Барабани - Віталій Ільман
Гітара - Влодимир Чемерис
Бас - Андрій

Півтора року йдуть рідкі репетиції, що перебивають частого й затяжними (іноді 1,5-2 місяця) перервами - у кожного багато часу йде на роботу. Я, наприклад серйозно займаюся 2-3D комп'ютерною графікою, працюючи в архітектурній фірмі. Бувало багато незапланованої роботи, так що на музику часом часу не залишалося зовсім. Як би сам собою назріло питання про доцільність подібної діяльності. Або грати нормально, або не грати зовсім. На цьому етапі ми втратили гітариста - Володю, але робота, нарешті, пішла. Через фатальну неможливість у нашому місті (Дніпропетровську) знайти музикантів взагалі, і клавішніков особливо, довелося якось виходити з положення й клавішні партії відписувати мінусовкою, що непогано замінило відсутні для повноти музичного образа звуки.

Такий підхід виправдався й на концерті: 2 серпня за запрошенням приїхали на фестиваль християнського року в Першотравенськ, де й благополучно відіграли 45 хвилин. От, щоправда, не зовсім ми вписалися в концепцію екзальтованого прославляння «харизматичних» християнських груп.

Восени почали репетирувати пісні для нового альбому, робоча назва - «Наяву».



ГЛАВНАЯ |
:black; font-size:10px">Все права защищены © 2012 ExTeam
Website designed by: ExTeam
Hosted by uCozight -->