Рок Украина
   ГЛАВНАЯ   
   РУС   
 А 
 Б 
 В 
 Г 
 Д 
 Е 
 Ж 
 З 
 И 
 І 
 Й 
 К 
 Л 
 М 
 Н 
 О 
 П 
 Р 
 С 
 Т 
 У 
 Ф 
 Х 
 Ц 
 Ч 
 Ш 


Ток

…1986 г. Перебудова в розпалі. У СРСР рок піднімає голову й стає легальним. Можна грати й співати голосно. Відкривається маса років-клубів. Рок групи ростуть як гриби після дощу.

У травні 1986 року перша репетиція групи, тоді ще без назви. Чотири чоловіки зібралися з величезним бажанням грати енергійну голосну й «забойню» музику.

Ток

Великий музичний досвід має тільки Ігор і те без музичного утворення. Інші учасники теж самоучки. Основним автором музики був теж Ігор. Над текстами особливо ніхто не міркував. Вони тупо бралися з молодіжного журналу «Вогник» й, якщо небагато не підходили по ритміці, то з них просто викидалися кілька слів або додавалися відсебенькки. Усе йшло добре. Але в групи не було назви. А отут до того ж почав діяти дніпропетровський рок-клуб. Потрібно було йти на збори року-клубу й знайомити з іншими братами по зброї. Почали гарячково придумувати назва. Варіантів було багато. Запропоновані Ігорем «Крос і рок», «Спорт і рок», «Струм і рок» - нікому не сподобалися. Пішли так, без назви. На зборах всі стали ставити свої магнітофонні записи. І от дійшла справа й до наших героїв. Прослухавши запис голова року-клубу Сергій Ражко запитав: «А хто це співає?». Ігор гордо встав і відповів: «Я!». Наступне питання було : «А як ви називаєтеся?». Ігор почав відповідати: «Струм й ...», але отут одержав ліктем від сидячого поруч басовита. От так було дане ім'я «Струм». Випадків на світі, як відомо, не буває тому можна сказати, що ім'я це було дано Понад, хоч удар ліктем довівся знизу?. Незабаром відбувся перший виступ групи «Струм». Це було в ДК заводу ім. Карла Либкнехта. Тоді був організований невеликий фестиваль серед починаючих колективів. Звук був жахливий. «Лаб» був мандражный. Але народу сподобалося.

«Струм» продовжує посилено репетирувати. Ігор якось сказав, що йому важко співати й одночасно грати на гітарі. І вирішила група знайти ритм-гітариста.

У ті часи в кафі «Українські стравы» один раз у тиждень ентузіасти проводили лекції на тему року-музики, на яких збиралися шанувальники. Там на великій гучності «крутили» альбоми західних років-груп і розповідали історію про ці групи. На одній з таких лекцій і познайомилися, знову ж зовсім випадково ? с Андрієм Подгайным.

А хитрий Андрій саме шукав який нибудь колектив де можна було б скористатися апаратурами в корисливих цілях для себе. Він хотів записувати будинку свій проект за назвою «Скандал». Але після першої репетиції з «Струмом» він забув про свій проект назавжди.

Група продовжує репетирувати в новому складі. «Струм» одержує запрошення на перший свій великий фестиваль всеукраїнського рівня «Рокнрол Таврический», м. Нова Каховка. У невідповідний момент Ігор заявляє про відхід із групи. Група залишилася без вокаліста. Почалися болісні пошуки... Зрештою не знайшовши підходящу кандидатуру важку ношу вокаліста звалив на себе Андрій. Як йому доводилося важко може зрозуміти тільки професіонал. Адже йому доводилося брати нестерпно високі ноти оставшиеся «у спадщину» після Ігоря.

У Нової Каховке група виступає з більшим успіхом і завойовує приз зрительских симпатій. Спереду безліч фестивалів і концертів. Але...

1988 р. Сергію й Геннадію здійснилося по 18 років. Хлопці розуміють що їх чекає. «Закосити» від армії тоді було важко, тим більше, що вони вчилися в ПТУ. Так вони й не намагалися цього зробити. Вирішили оголосити конкурс на заміну барабанщика й басовита. Домовилися знайти заміну на час служби в армії тобто на 2 роки. Перше оголошення було зроблено прямо на концерті в ДК ДИСИ. Там «Струм» виступав разом з рок групою «День і вечір» з Ростову-на-Дону. Серед «ростовчан» тусовался похмура людина з більшими м'язами. Його кликали Рому. От він те й став у наслідку заміною барабанщика. При ближчому розгляді виявився добрим і надійним, а головне чудовим музикантом. Потім подзвонив кандидат на заміну басовита. Це був Стас Ананченко.

З 1989 р. Група виступає в складі:
Андрій Подгайный - вокал, гітара,
Віктор Пеленко - лідер гітара,
Роман Ямпіль - барабани,
Стас Ананченко - бас гітара.

Група в новому складі репетирує й пише нові пісні. Після виступу на фестивалі разом з фінською групою «Шаронез» «Струм» небагато міняє стиль від «Хеви метала» убік «Хард року й рокнролла». Тоді ж вирішено поступово переходити на англійську мову - рідна мова рокнролла.

1990 р. Починають повертатися з армії учасники першого складу. До цього часу багато чого зроблено в останньому складі й Геннадій і Сергій розуміють, що для групи неправильно було б вимагати дотримання угоди про тимчасову дворічну заміну. Знудьгувавшись по музиці вони збирають свою рок групу, що через 3 роки розпадається.

Чому «Т.О.К.» а не «Струм»
Після перебудови преса теж активно починає брати участь у року-русі й писати статті про фестивалі, групи й т.п. От і наша дніпропетровська молодіжна газета „прапор юності”, що видавалася українською мовою вирішила не відставати й опублікувала нарис про фестиваль за участю «Струму». У цьому нарисі вони умудрилися перевести назву «Струм» на українську мову. Учасники довго не могли знайти свою назву в статті й тільки потім зрозуміли, що „гурт Струм”(струм - струм по украински) це і є група «Струм». Такі випадки повторювалися неодноразово й в інших україно-язичних виданнях. Група вирішила поставити крапку цьому неподобству й розставила крапки між букв. Тепер ніхто не зможе перевести назву на іншу мову й до того ж писати назву будуть тільки більшими буквами. Назва в новій інтерпретації ніяк не розшифровується. Це просто Струм.

1998 р. Т.О.К. збирається вперше виїхати на фестиваль за рубіж. У Словаччині проходять безліч більших і малих фестивалів. На один з таких і запрошена група. У цей час залишає групу бас-гітарист групи Стас Ананченко. Т.О.К. завжди важко переносив відхід учасників і цей відхід був не виключенням, тим більше що Стас був автором багатьох приголомшливих композицій. Але всі що не робиться - робиться до кращого. На заміну прийшов Анатолій Кислицын. Наймолодший учасник групи. Учень самого Крымова. Экс басовитий групи «Диспайд». Не дивлячись на вже наявний досвід гри в музичному колективі Толик все-таки небагато не дотягав до рівня гри Т.О.К-а. Але «дике» прагнення й «моторошна» працездатність у найкоротший термін підняла майстерність на вищий рівень. Зараз можна впевнено затверджувати, що в Т.О.К.е грає один із кращих басів-гітаристів міста. У такому складі група й поїхала на фестиваль у Словаччину де виступила з більшим успіхом. У юрбі словацьких слухачів після виступу затвердилася приказка «Т.О.К. - те е бомба!!!». Колектив повертається додому й продовжує репетирувати й виступати.

2002 р. Т.О.К. перетерплює значні зміни. Групою всерйоз зацікавився Геннадій Пеленко. Це той найперший басовитий Т.О.К.-а, що властиво й зібрав тоді групу. За час відсутності Гена зайнявся бізнесом, набрався комерційного досвіду й вирішив серйозно зайнятися рідним колективом. Зараз Геннадій - директор групи Т.О.К. У групи давно була ідея взяти в колектив клавишника. Тим більше, що такий уже був на прикметі. Стас Ляшенко. Він брав участь у записі альбому «Girl! Show Your Nature» в 1994 р. Всі клавішні партії на цьому альбомі в його виконанні. Стас дуже хотів грати в Т.О.К. - е, але не було гарного дійсного інструмента. І от інструмент з'явився. У музику додалося сучасне звучання й аранжування. Т.О.К. повертається до російських текстів і починає працювати над новим альбомом.
Нинішній склад:
Андрій Подгайный - вокал, гітара;
Віктор Пеленко - лідер гітара;
Анатолій Кислицын - бас;
Роман Ямпіль - барабани;
Станіслав Ляшенко - клавішні.



ГЛАВНАЯ |
Все права защищены © 2012 ExTeam
Website designed by: ExTeam
Hosted by uCoz